- пресвятий
- —————————————————————————————пресвяти́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пресвятий — а/, е/. 1) нар. поет. Який перевищує, перевершує всіх у святості, праведності. 2) церк., заст. Уживається як постійний епітет при словах Бог, Богородиця, панотець і т. ін. || у знач. ім. пресвята/, то/ї, ж. Богородиця. •• Пресвята/я Ді/во (Ма/ти … Український тлумачний словник
Еремей-запрягальник — Г. Мясоедов. Открытка «Сеятел … Википедия
трисвятий — а/, е/, церк. Який перевершує всіх (всі) у святості; пресвятий … Український тлумачний словник
святий — I 1) (який, за християнською релігією, провів життя у служінні Богові), пресвятий, трисвятий, праведний, преподобний; безгрішний, безгріховний (який не зробив нічого супроти релігійної моралі) 2) ім. праведник, праведний, преподобник, преподобний … Словник синонімів української мови